Про кафедру

Витоки сучасної кафедри архівознавства, спеціальних історичних та правознавчих дисциплін К-ПНУ імені Івана Огієнка сягають до 1918 р. – часу заснування Кам’янець-Подільського державного українського університету, структурною одиницею якого був історико-філологічний факультет. З 1930 р. у складі Інституту соціального виховання, запрацювала працювала кафедра історії.

У 1952 р. внаслідок поділу кафедри історії утворилось два підрозділи: кафедра загальної історії та кафедра історії народів Росії. Першим завідувачем кафедри історії народів Росії став ректор Кам’янець-Подільського педагогічного інституту імені В.П.Затонського, кандидат історичних наук, доцент І.С.Зеленюк. Проте, уже в 1955 р. через “скорочення штатів”, разом із низкою інших, кафедру було ліквідовано, більше того у 1956 р. за розпорядженням Міністерства освіти УРСР взагалі історичний відділ педінституту припинив свою роботу, а студентів перевели до Станіславівського педінституту. Лише у 1964 р. в складі історико-філологічного факультету рішенням того ж Міністерства освіти УРСР відновили історичний відділ (факультет), а з ним і кафедру історії. Викладання історичних дисциплін тоді забезпечували молоді кандидати історичних наук: М.Ф.Александра, І.С.Винокур, А.О.Копилов, Ф.А.Петляк, О.Д.Степенко, Л.А.Коваленко, який був призначений завідувачем кафедри історії і у 1965 р. здобув учений ступінь доктора історичних наук.

На початку травня 1968 р., Рада Кам’янець-Подільського педагогічного інституту імені В.П.Затонського ухвалила рішення про поділ історико-філологічного факультету на два самостійних. У зв’язку з відновленням роботи історичного факультету уже наступного 1969 р. кафедра історії зазнала чергової реорганізації і на її базі утворилося одразу дві: кафедра історії СРСР і УРСР (завідувач – І.С.Винокур) і загальної історії (завідувач – Л.А.Коваленко). На кафедрі історії СРСР і УРСР на той час працювали викладачі: доценти І.С.Винокур, П.Ф.Щербина, М.Ф.Довгань , О.Д.Степенко, Ю.М.Тарасов, асистенти В.А.Радіоненко, Б.М.Кушнір, старший лаборант А.Ф.Гуцал. На посаді завідувача І.С.Винокур працював до 2005 р. (36 років).

Викладачі кафедри активно займалися не тільки навчально-виховною, але й науково-дослідною роботою тому уже в 1970-х рр. побачили світ солідні монографічні праці: І.С.Винокур ” Історія та культура черняхівських племен” (1972), “Давні слов’яни на Дністрі” (1977), П.Ф.Щербина “Судебная реформа на Правобережной Украине” (1974).

У другій половині 1970-х – початку 1980-х рр. поступово зростала чисельність викладацького складу кафедри історії СРСР і УРСР. У 1977 р. після закінчення навчання у К-ПДПІ, був залишений працювати на посаді старшого лаборанта кафедри М.Б.Петров. Завершивши навчання в аспірантурі у 1978 р. до колективу кафедри повернувся уже на посаду асистента А.Ф.Гуцал. В жовтні 1979 р. ректор К-ПДІ А.О.Копилов запросив на роботу на посаду асистента кафедри О.М.Завальнюка. Крім того, до викладацької роботи приступили історики О.Т.Щур (1981 р.), В.І.Якубовський (1984) та І.І.Щегельський. З кафедри суспільних дисциплін у 1984 р. перейшов І.В.Рибак.

Одним із пріоритетних напрямків роботи кафедри у 1960-80-ті рр. були перманентні археологічні розкопки, які очолював професор І.С.Винокур за участі А.Ф.Гуцала, М.Б.Петрова, В.Ф.Мегея, І.І.Щегельського та інших. Практично це були постійнодіючі експедиції що досліджували проблему літописних давньоруських міст Поділля і Південно-Східної Волині (Бакота, Губин, Ізяслав, Кам’янець-Подільський, Полонне та інших). Починаючи з 1963 р., І.С.Винокур присвятив 17 літніх польових сезонів комплексному вивченню адміністративного центру Пониззя ХІІ-ХІІІ ст. – літописній Бакоті і завершив свою працю виданням тепер уже відомої книги “Бакота” (співавтор П.А.Горішний), яка здобула визнання і популярність серед широкого загалу громадськості та науковців.

Кафедра СРСР і УРСР розширювала професійні горизонти підготовки фахівців. У 1979 р. запроваджувалася нова спеціальність “Держава і право”, що передбачало підготовку студентів, майбутніх учителів “Правознавства” в середній школі, тому збільшився щорічний прийом студентів до 90 осіб. У зв’язку з цим навчальний процес збагатився рядом нових правових дисциплін, а кафедра поповнилася фахівцями-правовиками, які утворили на кафедрі секцію права. Так, на кафедрі з 1982 р. почав працювати військовий юрист Філімонов І.С. Він був призначений відповідальним за секцію правовиків до якої входили: В.М.Зінчук, М.А.Зенюк, В.А.Кулінський, І.І.Мозолевський, В.А.Талько, В.О.Коротун, пізніше О.С.Озімовський, С.Б.Почапинський, Ю.А.Хоптяр (1987 р.).

У 1970-1980-х рр. тривало зростання кваліфікації науково-педагогічних кадрів. У 1978 р. завідувач кафедри Іон Срулевич Винокур захистив докторську дисертацію на тему: “Історія та культура черняхівських племен лісостепового Дністро-Дніпровського межиріччя (перша половина І тис. н.е.). Захист успішно відбувся у Інституті археології АН УРСР. У тому ж році дисертацію на здобуття вченого ступеню доктора юридичних наук захистив П.Ф.Щербина, а у 1981 р. докторську дисертацію на тему: “Селянська колонізація Південного Уралу періоду феодалізму” вдалося захистити Ю.М.Тарасову. Кандидатські дисертації захистили М.Ф.Довгань “Діяльність КПУ по виконанню рішень ХХІІ з’їзду КПРС в галузі народної освіти (1961-1965 рр.” (1971 р.), О.М.Завальнюк “Селянський аграрний рух на Правобережній Україні (березень 1917 – січень 1918 рр.” (1980 р.), І.В.Рибак “Селянські комітети (товариства) взаємодопомоги Української УРСР (1921-1932 рр.)” (1982), О.Т.Щур “Боротьба комсомольців і молоді Поділля проти німецько-фашистських загарбників в період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.” (1983 р.), В.І.Якубовський “Давньоруські пам’ятки ХІІ-ХІІІ ст. верхів’їв річок Південного Бугу і Случа” (1984).

У 1981 р. за успіхи, досягнуті в галузях навчально-виховної, науково-дослідної і громадської роботи завідувачу кафедри І.С.Винокуру було присвоєно почесне звання “Заслужений працівник вищої школи УРСР”.

В зв’язку з цим у 13 жовтня 1990 р. за наказом ректора Копилова А.О. кафедра історії СРСР та УРСР зазнала реорганізації внаслідок чого утворилася кафедра історії України, а. кафедра історії СРСР, після розпаду СРСР у 1991 р., дістала нову назву – кафедра історії Східної Європи та археології. Такі зміни позначилися на якісному показнику кафедри, адже на утворену кафедру історії України перейшли доценти О.М.Завальнюк, М.Б.Петров, О.Д.Степенко, В.І.Якубовський старші викладачі Б.М.Кушнір та І.І.Щегельський. На звільнені місця у 1990-х рр. на кафедру прибули: кандидати історичних наук В.С.Прокопчук, В.О.Савчук, асистент А.Б.Турняк (за сумісництвом), ст. лаборант В.А.Гуцал (1993).

В умовах розбудови незалежної України, йдучи шляхом реформ та оновлення, кафедра історії Східної Європи та археології як головне завдання поставила збереження наукових та освітніх традицій попередніх поколінь. Кандидатську дисертацію на тему: “Селянський рух в Лівобережній Україні (березень 1917 – січень 1918 рр.)” у грудні 1990 р. у Київському університеті імені Т.Г.Шевченка захистив Ю.А.Хоптяр. У 1993 р. кандидатську дисертацію “Політичні партії і селянство в Правобережній Україні (1905-1907 рр.)” там само успішно захистив О.М.Федьков. У листопаді 1995 р. вчене звання доцента за плідну науково-педагогічну діяльність отримав Ю.А.Хоптяр.

У 1990-ті рр. вийшли у світ нові монографічні праці кафедральних вчених: І.С.Винокура (у співавторстві) “Буша” (1991), “Бакота” (1995), О.М.Федькова (у співавторстві) “Національний рух України на початку ХХ ст.” (1995), І.В.Рибака “Зіньків в історії Поділля” (1995).

У 1992 р. на кафедрі відкрито аспірантуру зі спеціальності “Археологія”, а першим аспірантом став В.П.Мегей. У тому ж році в аспірантура за спеціальністю “Історія” вступив, випускник К-ПДІ 1987 р., В.В.Малий, який працював з 1987 р.  головою студентського профкому. Під час навчання в аспірантурі велику допомогу у написанні дисертації надавав науковий керівник професор М.Г.Кукурудзяк. В січні 1997 р. відбувся захист дисертації на тему: “Етносоціальні процеси на Поділлі (1861-1914 рр.)” на вченій раді Чернівецького державного університету імені Ю.Федьковича. Успішний захист дисертації відкрив перспективи роботи у виші, тому в 1997 р. В.В.Малого, за наказом ректора професора А.О.Копилова, було призначено на посаду старшого викладача кафедри історії Східної Європи та археології К-ПДІ. В.В.Малий викладав курс “Історію Росії ХІХ – поч. ХХ ст.”, правознавчі дисципліни. У 2002 р. отримав звання доцента.

Початок ХХІ ст. позначився новими здобутками професорсько-викладацького складу кафедри Східної Європи та археології. Під такою назвою кафедра функціонувала до 2003 р., проте була перейменована знову у кафедру народів Росії і спеціальних історичних дисциплін.

Нове тисячоліття поставило перед викладачами нові завдання в науковій та педагогічній сферах, які сьогодні успішно вирішуються. Дбаючи про матеріальну базу факультету, зусиллями ректора університету професора О.М.Завальнюка, декана історичного факультету професора С.А.Копилова та професора кафедри Ю.А.Хоптяра було створено у 2003 р. кабінет правознавства, що помітно вплинуло на якісне викладання правових дисциплін кафедри. У 2008 р. на історичному факультеті запроваджено спецкурс “Історія українського конституціоналізму”, який підготував професор Ю.А.Хоптяр.

В умовах сьогодення, коли ставляться жорсткі вимоги, щодо якісного складу викладачів кафедри, проходило інтенсивне зростання кваліфікації науково-педагогічних працівників. Оновлення назви кафедри співпало з оновленням її викладацького складу – у 2003 р. на кафедрі розпочав роботу А.А.Лубчинський. Одразу два викладачі поповнили склад кафедри у 2004 р. – В.І.Адамовський та О.Л.Баженов, а з 2007 р. – А.Л.Глушковецький. З 2002 р. працює на кафедрі старший лаборант В.Ф.Неборак, а з 2007 р. посаду завідувача науково-дослідною лабораторією археології обійняв старший лаборант В.А.Гуцал.

Молоді викладачі задовго до початку роботи на кафедрі займалися науково-дослідною роботою, що незабаром логічно завершилася захистом дисертацій. Так, у 2004 р. кандидатську дисертацію успішно захистив В.І.Адамовський “Депортація населення України в І пол. ХХ ст.: причини, наслідки, шляхи повернення на батьківщину”, у 2005 р. – О.Л.Баженов “Давньоруське пониззя серед. ХІІ – серед. ХІІІ ст.: соціально-економічний, військово-політичний, культурно-духовний аспекти”, у 2006 р. – А.А.Лубчинський “Соціально-економічні зміни в аграрному секторі України в 20-х рр. ХХ ст.”, у 2008 р. – А.Л.Глушковецький “Вибори до Державної думи і встановлення парламентаризму в Російській імперії (1906-1912 рр.) (На матеріалах Подільської губернії)”.

За вагомий доробок в розвитку історичної науки доктор історичних наук, у 2001 р. професор І.С.Винокур був обраний академіком АНВШ України, а І.В.Рибак та В.С.Прокопчук – член-кореспондентами УАІН.

Однак життя вносило свої корективи і після 36-літнього перебування на посаді завідувача кафедри у 2005 р. І.С.Винокур перейшов на постійну роботу до м.Києва у Славістичний університет, де очолив кафедру країнознавства. І у цей дуже короткий в часі київський період життя і науково-педагогічної діяльності, І.С.Винокур на знижував темпів. Небажаючи поривати зв’язки з кафедрою історії народів Росії і спеціальних історичних дисциплін К-ПНУ, І.С.Винокур погодинно викладав курс археології на історичному факультеті. Востаннє Іон Срулевич приїжджав до Кам’янця-Подільського 2006 р., у березні вичитав теоретичний курс з археології, а влітку, уже практично, очолив чергову 43 археологічну експедицію для продовження розкопок губинського городища. Восени 2006 р. І.С.Винокур, через важку хворобу, відійшов у вічність…

Ректор К-ПДУ академік АНВШ України О.М.Завальнюк новим завідувачем призначив кандидата історичних наук, професора І.В.Рибака, який працював на цій посаді 12 років, до квітня 2017 р.

Друга половина 2000-х рр. продовжувала відзначатися підготовкою та виданням все нових і нових монографій, підручників та посібників викладачами кафедри. На той час побачили світ роботи авторів: І.В.Рибака “Історія України у проблемному викладі, в особах, термінах, назвах і поняттях” (2005) [6, с.549], Ю.А.Хоптяра “Етнологія” (2005), В.С.Прокопчука “Дунеєвеччина в іменах” (2006), А.Ф.Гуцала “Давні календарні міри, монети та письмо” (2006), В.В.Малого “Історія народів Росії (1861-1917 рр.) (2006), І.В.Рибака “Історія народів Росії нової доби (початок ХІХ – ХХ ст.) (2006), І.В.Рибака “Новітня історія Росії радянської доби (1917-1941 рр.), Ю.А.Хоптяра “Історія Росії ХУІІІ ст.” (2006), В.І.Адамовського “Ешелони у вічність. Депортація населення України у І пол. ХХ ст.” (2007), В.С.Прокопчука  (у співавторстві) “Дунаєвеччина в іменах: Біобібліографічний довідник” (2007), Ю.А.Хоптяра “Родовід Хоптярів” (2007), І.В.Рибака “Новітня історія радянської доби 1917-1991 рр.” (2007), І.В.Рибака “Хмельниччина. Наш край в історії України” (2007), В.В.Малого “Етносоціальні процеси на Поділлі у 1861-1914 рр.” (2008), В.С.Прокопчука “Інституалізація краєзнавчого руху Правобережної України 20-х рр. ХХ – ХХІ ст.: етапи, форми, напрямки діяльності” (2008), В.С.Прокопчука “Кондрацький Франц Андрійович – ректор Кам’янець-Подільського інституту народної освіти” (2008), В.С.Прокопчука “Я спасіння шукав для народу (Мелентій Смотрицький в долі України)” (2008), В.С.Прокопчука (у співавторстві) “Бібліотека Кам’янець-Подільського національного університету: роки становлення й розквіту: Історичний нарис” (2008), В.О.Савчука “Досвід міжнародної діяльності Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: здобутки і перспективи” (2008), І.В.Рибака “Індивідуальне фермерське господарство Поділля у добу НЕПу” (2008), В.В.Малого “Історія народів Росії ХІХ ст. (до 1861 р.)” (2008), Ю.А.Хоптяра “Етнологія. (Вид.-2-е)” (2008), Ю.А.Хоптяра “Історична термінологія” (2008), О.Л.Баженова “Історія та культура Давньоруського пониззя” (2009),  Ю.А.Хоптяра “Історична термінологія (Вид.-2-е)” (2009), А.Л.Глушковецького “Демографія в провінції: вибори та діяльність депутатів Подільської губернії в Державних думах Російської імперії” (2010), Ю.А.Хоптяра “Етнологія. (Вид.-3-є)” (2010), Ю.А.Хоптяра “Селянський рух в Лівобережній Україні (березень 1917 – січень 1918 рр.)” (2010), Ю.А.Хоптяра, В.І.Адамовського “Основи правознавства” (2011), О.Л.Баженова “Історія первісного суспільства” (2016) та інші.

Тривав кваліфікаційний ріст викладачів кафедри. У 2006 р. вчена рада Кам’янець-Подільского Державного університету за успішну навчально-виховну та науково-дослідну працю обрала на посаду професора кафедри Ю.А.Хоптяра, а в 2009 р. – В.В.Малого.

Викладачі кафедри не залишались осторонь відносно участі у загальнодержавних колективних історичних проектах, як, наприклад, створення енциклопедичних видань, довідників, збірників документів та інше. Так, серед багаточисельного авторського колективу істориків України та зарубіжжя 11-томної Енциклопедії історії України знаходяться професори І.В.Рибак та Ю.А.Хоптяр. Публікація І.В.Рибака в Енциклопедії історії України стосується історії м.Кам’янця-Подільського, а Ю.А.Хоптяра – постаті Столипіна П.А. та його аграрної реформи.

З часом до кінця першого десятиліття 2000-х рр. літні викладачі кафедри пішли на заслужений відпочинок а саме: В.А.Радіоненко, І.С.Філімонов, І.І.Мозолевський. Перейшли на інше місце роботи: В.О.Коротун, О.С.Озімовський, С.Б.Почапинський, В.А.Талько. Нажаль перше десятиліття не обійшлося без втрат. Відійшли у вічність В.В.Малий (1960-2010), О.Т.Щур (1929-2012).

Чергова реорганізація кафедри припала на 2014 р., тоді, в зв’язку з агресією Росії та розв’язання гібридної війни в Криму і на Донбасі, змінилася назва кафедри, яка здобула сучасне звучання – кафедра архівознавства, спеціальних історичних та правознавчих дисциплін.

І знову втрати не обійшли колектив кафедри. 23 квітня 2017 р. після важкої і тривалої хвороби помер завідувач кафедри І.В.Рибак. Тому у травні 2017 р. за наказом ректора К-ПНУ імені Івана Огієнка професора С.А.Копилова посаду завідувача зайняв кандидат історичних наук, професор Олександр Миколайович Федьков.

Нині на кафедрі працює 10 працівників із них: 8 науково-педагогічних працівників, 9 штатних і 1 на умовах сумісництва. Із них 8 кандидатів історичних наук, 2 професора, 5 доцентів, 1 старший викладач, 1 завідувач науково-дослідної лабораторії археології, 1 старший лаборант.

Колектив кафедри архівознавства, спеціальних історичних та правознавчих дисциплін:

  1. Федьков Олександр Миколайович – кандидат історичних наук, професор, завідувач кафедри.
  2. Хоптяр Юрій Анатолійович – кандидат історичних наук, професор кафедри.
  3. Гуцал Анатолій Федорович – доцент.
  4. Адамовський Володимир Іванович – кандидат історичних наук, доцент.
  5. Баженов Олександр Львович – кандидат історичних наук, доцент.
  6. Глушковецький Анатолій Леонідович – кандидат історичних наук, доцент.
  7. Лубчинський Андрій Анатолійович – кандидат історичних наук, доцент.
  8. Клімчук Людмила Вікторівна – кандидат історичних наук, старший викладач (за сумісництвом).
  9. Гуцал Віталій Анатолійович – завідувач науково-дослідної лабораторії археології.
  10. Неборак Валентина Федорівна – старший лаборант.

Кафедра забезпечує викладання 25 нормативних навчальних курсів, 4 спецкурси і спецсемінари. Викладачі кафедри проводять значну роботу щодо забезпечення навчального процесу авторськими підручниками та посібниками (В.І.Адамовський, О.Л.Баженов, А.Л.Глушковецький, А.Ф.Гуцал, А.А.Лубчинський, О.М.Федьков, Ю.А.Хоптяр). Більшість навчальних посібників рекомендовано Міністерством освіти і науки України для впровадження у навчальний процес.

Науково-педагогічний колектив та аспіранти кафедри активно займаються науково-дослідною роботою, оприлюднюють результати дослідницьких пошуків у фахових журналах та збірниках наукових праць, беруть участь у конференціях, конгресах, семінарах. Усі викладачі із вченими ступенями мають свої монографії. Лише за останніх п’ять років науковий доробок членів кафедри склав понад 523 друковані аркуші. На кафедрі постійно рецензуються дисертації та автореферати дисертантів. Викладачі здійснюють наукове керівництво дисертаціями, магістерськими, дипломними, бакалаврськими, курсовими роботами.

Викладачі кафедри архівознавства, спеціальних історичних та правових дисциплін систематично підвищують свою професійну майстерність. Упродовж останнього часу викладачі пройшли планове підвищення кваліфікації, зокрема доцент А.Л.Глушковецький стажувався у Житомирському державному університеті імені Івана Франка, професор Ю.А.Хоптяр – Прикарпатському державному університеті імені Василя Стефаника та інші.

Кафедра архівознавства, спеціальних історичних та правознавчих дисциплін неодноразово виборювала першість серед більш ніж 40 кафедр нашого університету, але попри вагомі здобутки, колектив кафедри не зупиняється на досягнутому. Так, не в останню чергу, завдяки напруженій роботі викладачів кафедри, нещодавно нашому університету вдалося успішно завершити процедуру ліцензування магістратури за спеціальністю 8.02030203 “Архівознавство”, а також спеціалізацію “Правознавство”.

Таким чином, сучасна кафедра архівознавства, спеціальних історичних та правознавчих дисциплін, крокуючи в ногу з історією університету, історичного факультету пройшла славний історичний шлях, а її попередніми віхами та названими були:

  1. Кафедра історії – 1918-1952 рр.;
  2. Кафедра історії народів Росії – 1952-1955 рр. (завідувач І.С. Зеленюк);
  3. Кафедра історії – 1964-1968 рр. (завідувач Л.А.Коваленко);
  4. Кафедра історії СРСР і УРСР – 1969-1991 рр. (завідувач І.С.Винокур);
  5. Кафедра історії Східної Європи та археології – 1991-2003 рр. (завідувач І.С.Винокур);
  6. Кафедра історії народів Росії – 2003-2014 рр.(завідувачі: І.С.Винокур, І.В.Рибак);
  7. Кафедра архівознавство, спеціальних історичних та правознавчих дисциплін – 2014-2017 рр. (завідувачі: І.В.Рибак, О.М.Федьков).

В історії кафедри чимало яскравих здобутків, проте попереду нелегка праця, спрямована на підготовку висококваліфікованих кадрів: істориків, археологів, архівістів, правовиків.