1963 року на базі Кам’янець-Подільського педагогічного інституту була створена археологічна експедиція. Відтоді розпочався новий етап досліджень у цій галузі. На запрошення тодішнього ректора І. С. Зеленюка та завідувача кафедри історії Л. А. Коваленка до вишу працювати на посаді асистента приїхав І. С. Винокур. Молодий археолог щойно захистив у Ленінградському відділенні Інституту археології АН СРСР кандидатську дисертацію і з подвійною енергією взявся за реалізацію задумів щодо вивчення старожитностей краю. Для нашого закладу це було абсолютно новим явищем. На плечі молодого науковця «звалилося» чимало клопотів, пов’язаних з організаційними питаннями. Потрібно було домовлятися з інститутськими господарниками про транспорт, придбати намети для проживання й різноманітне експедиційне спорядження. Керівництво навчального закладу, зважаючи на цінність таких досліджень, підтримало ініціативу нового викладача. Важливо, що з розумінням ставився до цього весь колектив історичного факультету на чолі з деканом А. О. Копиловим.
За період 1963-2019 рр. шляхом стаціонарних розкопок вивчалися 17 поселень і 9 городищ, де виявлено близько 300 жител і господарських споруд, 21 могильник і 80 курганів, на яких відкрито понад 300 поховань, 10 святилищ-жертовників. Загальна площа розкопів становить близько 60000 м2. Під час археологічних розвідок у межах Хмельницької та сусідніх областей було знайдено сотні раніше невідомих місцезнаходжень, що значно збагатило археологічну карту краю.
В архіві Науково-дослідної лабораторії археології К-ПНУ ім. Івана Огієнка зберігається колекція кіноплівок, на яких було зафіксовано роботу археологічної експедиції, починаючи від 1963 року. Впродовж десятиліття кінооб’єктив зафіксував безліч моментів повсякдення дослідників-археологів. Зокрема, на плівці було закарбовано розкопки черняхівського могильника та ідола в с. Чеснівський-Раковець (1963), палацу в с. Бакота та й саме нині затоплене село (1963), Бакотський скельно-печерний монастир, відвідування делегацією педінституту історико-краєзнавчого музею в м. Заліщиках, виступ тодішнього декана історичного факультету Л. В. Баженова, розкопки поблизу сіл Рудківці, Бернашівка, Дорогоща, Буша тощо.
На кіноплівках відзнято не одне покоління студентів і викладачів. З-поміж них можемо побачити І. С. Винокура, Б. О. Тимощука, Г. М. Хотюна, А. О. Копилова, Ю. М. Тарасова, Б. М. Кушніра, І. І. Щегельського, Л. В. Баженова, О. С. Тура, О. М. Приходнюка, А. Ф. Гуцала, В. А. Гуцала, М. Б. Петрова, Б. С. Строценя, В. П. Мегея, В. І. Якубовського та ін. Символічним є те, що цьогоріч професорові Винокуру виповнилося б 90 років.
Задля збереження цього надзвичайно цінного масиву візуальних джерел було розпочато нелегку роботу, яка передбачала систематизацію та атрибуцію кіноплівок, їх датування тощо. Ідейними засновниками цієї акції стали доцент кафедри архівознавства, спеціальних історичних та правознавчих дисциплін А. Ф. Гуцал, завідувач Науково-дослідної лабораторії археології В. А. Гуцал, до роботи долучилися також студенти факультету – члени археологічного гуртка М. Cльозкін, О. Ткаченко, Є. Левінзон.
Зараз основним завданням є оцифрування відзнятого матеріалу. Кіноплівки згодом руйнуютья, пил та інші природні фактори залишають свій непоправний слід. Окрім того, оцифрована колекція стала б надбанням наукової спільноти та громадськості. За допомоги випускника нашого університету О. Папевського, колекцію з 14 кіноплівок було передано на опрацювання представникам “Центру міської історії Центрально-Східної Європи, приватна фундація д-ра Гаральда Біндера” у Львові http://www.lvivcenter.org/uk/ “Центр” безкоштовно провів роботу з оцифрування плівок та передав їх назад до фондів лабораторії.
Понад рік тривав процес оцифрування та складання двостороннього договору, а у вільному доступі записи з’являться незабаром на сайті “Центру”. Ми висловлюємо слова найщирішої подяки О. Папевському та всім співробітникам “Центру”, котрі долучилися до цієї акції.
Євгеній Левінзон, студент IV курсу
історичного факультету
Фото надані Міським медіаархівом “Центру міської історії”